Запис 27a - З брифінгу Рональда Рейгана про прибульців

Радянський Союз мав власні контакти з інопланетянами. У нас є розвідувальні дані, щоб припустити, що Радянський Союз також має свій «Розвелл», так би мовити. Наприкінці 50-х у них було невідоме тіло, але наша інформація вказувала на те, що інопланетний вид був іншим.

У 1970 році в Радянському Союзі стався інцидент. Ця конкретна подія служить прикладом того, що чекає світ у майбутньому. Ми ніяк не можемо перешкодити космічним відвідувачам подорожувати на Землю та відвідувати нашу планету. Ми не єдина країна, яку відвідали Ебени.

У світі є багато подій, схожих на інцидент у Радянському Союзі. За один тиждень сталася низка інцидентів. Наша розвідка встановила, що існували голосові передачі між радянськими пілотами протиповітряної оборони та наземними постами всередині та за межами Радянського Союзу. Інцидент почався в центральному Сибіру і закінчився над Чорним морем. Буквально тисячі росіян бачили НЛО, і щонайменше 20 різних пілотів винищувачів переслідували їх. Радянська влада двічі намагалася збити НЛО, але безуспішно. Це, мабуть, найкращий доказ того, що в Радянському Союзі відбуваються такі речі. Ми вважаємо, що ці НЛО не ворожі.

9.1. Американська термінологія

Запис 26

Глосарій термінів:

CAC: Контактна особа контрольованого агентства

ЦРУ: Центральне розвідувальне управління

ЩО: співробітник ЦРУ

CRAFT: Космічний корабель прибульців

FAC: Контактна особа іноземного агентства

HQ: Головний офіс

КДБ: Комітет Державної Безпеки (Комітет державної безпеки)

NOC: Неофіційне прикриття (Без розширення дипломатичного імунітету)

NSA: Агентство національної безпеки

ОКУПАНТІ: інопланетні істоти

PG: поліграф (детектор брехні)

RA-049: Московська станція ЦРУ

CAC-049-0031: Повідомлення контактної станції контрольованого агентства [49], після якого йде номер [31]

SC: головний керівник

СІМ ПРИНЦ: кодове слово для збору розвідданих у чужій країні

СІМ ПРИНЦ КОБРА: кодове слово для збору зовнішньої розвідки в старому Радянському Союзі.

Кодове слово: СІМ ПРИНЦІВ

Підсумок розвідувальної діяльності агента

СТАНЦІЯ: РА-49

ДЖЕРЕЛО: CAC-049-0031

ДАТА: 12 січня 1985 року

РЕЗЮМЕ ІНФОРМАЦІЇ:

CAC повідомив про зіткнення з імовірним гостем у космосі та радянськими військовими в Черемчеві. CAC був доставлений до місця приземлення НЛО на північний захід від 62-го місця розташування МБР Черемчева (Саскилач-Ково). Радянські військовослужбовці забезпечували охорону корабля та його екіпажу. Під час подальшого протистояння радянські військовослужбовці застрелили одного з відвідувачів.

Після пострілу кілька прибульців, що залишилися, підібрали пораненого і повернулися на свій корабель. Промінь світла вирвався з корабля і влучив у радянський військовий джип М40, який повністю випарувався. На щастя, радянських військових під час цієї атаки в джипі не було. Радянські військовослужбовці випустили по судну кілька снарядів калібру 12,7 мм. Одна з ракет влучила в шасі судна, яке засвітилося синьо-зеленим кольором. Екіпаж корабля з чотирьох осіб висадився і був взятий під варту радянськими військовими. Їх доставили на військову базу в Саскилач-Ково.

Казарми і затримання.

CAC отримав доступ до екіпажу. Він повідомив, що вони були одягнені в спецодяг сірого кольору. Вони всі виглядали однаково. Описували їх так: зріст близько 1 метра, вага 25 кг, без волосся, чотири пальці і долоні без великих, стрункі ноги без пальців. Очі були надмірно великі в порівнянні з розміром голови. Голова мала грушоподібну форму. Вух не спостерігалося. Рот був схожий на маленьку щілину. Ніс у них був маленький, але ніздрів не було видно.

Екіпаж допитували, але не розуміли російської. Було випробувано кілька інших мов, включаючи англійську, французьку, німецьку та іспанську. Але мешканці корабля нічого не відповіли. Через 24 години після захоплення екіпаж їх помістили в радянську в'язницю, де вони зникли. Корабель був охороняний радянськими військовослужбовцями, але згодом також зник.

КОНТАКТ ЗВІТ - ДЕТАЛІ:

22 січня 1985 року CAC зв'язався з центральним офісом через агент-комунікатор - AN23, щоб повідомити про контакт. 23 січня 1985 року комітет схвалив план таємної бесіди CAC у місці 4-SO-P-6. CO за допомогою CO2, CO3, CO4, CO5 та NOCS – 223 і NOCS – 101 зв’язатися з CAC. Повідомлення спостереження долучено.

Контакт було здійснено в точці 6. Запис поліграфа (за запитом звичайної PG) було додано. Жодних шахрайських дій не зафіксовано. Усе інтерв’ю було записано як на аудіо, так і на відео за допомогою CO3. Мова, яка використовувалася під час інтерв'ю, була російською. CAC повідомив про такі факти:

12 січня 1985 року CAC було повідомлено про інцидент на установці міжконтинентальних балистичних ракет в Черебхово, який включав зустріч з НЛО. Конкретну інформацію запитувало Центральне командування. CAC прочитав перший звіт місцевого радянського командира, який повідомляв, що НЛО приземлився на північний захід від місця стрільби K3. На подію відреагували радянські військовослужбовці. НЛО темного кольору знаходився на землі, на схід від блоку управління ракетою. Інженер-ракетник стояв неподалік на східному краю й спостерігав за НЛО.

Радянські військовослужбовці підійшли до НЛО, коли дві істоти з екіпажу корабля вийшли зі входу та підійшли до східного краю К3. Радянські військовослужбовці наказали істотам зупинитися. Троє з чотирьох членів екіпажу зупинилися. Четвертий прибулець продовжував просуватися до огорожі. Один із радянських військовослужбовців випустив кілька пострілів з автомата АК-47 і влучив у прибульця, який впав на землю.

Троє інших членів екіпажу підійшли до пораненого і підняли його. Усі четверо повернулися на корабель. Приблизно через 2 хвилини в борту корабля з'явилася діра. З нього вилетів синьо-зелений промінь, який влучив у безлюдний джип і повністю його знищив. Як заявив автор звіту, який зачитав CAC, джипа раптом не існувало.

Інша бронетехніка під'їхала до судна та обстріляла катер з 12,7-мм кулемета. Судно вдарилося в ходову частину. Четверо пасажирів, крім одного пораненого, зійшли з корабля і попрямували до радянських військовослужбовців. За словами одного з присутніх командирів, пасажири не злякалися. Підійшли до бронемашини і сіли на землю. Радянське командування вважало, що вони капітулювали.

Було зроблено кілька спроб поспілкуватися з цими істотами російською мовою. Інопланетяни, здавалося, не зрозуміли. Екіпаж посадили на джип і перевезли до військових казарм Саскилач-Ково, будинок № 45. (Примітка: CAC-049-63 повідомляє, що будинок № 45 є штаб-квартирою КДБ у центрі управління. Ця інформація була перевірена АНБ , джерело Echo-3. )

Екіпаж розмістили по камерах по одному в кожній. 45 січня 13 року САС прибув до військових казарм Саскилач-Ково, будинок № 1985. САС дозволили увійти в кожну камеру та спробувати поспілкуватися з затриманими. CAC намагався використовувати англійську, французьку та німецьку мови. Інопланетяни, здавалося, слухали CAC, але не відповідали. Вони виглядали дуже пасивними.

(Прим., пер. – Тільки наївні радянські солдати могли припустити, що інопланетяни розумітимуть мову Землі, можливо, вважали їх американськими шпигунами...)

Двоє інших співробітників КДБ, один з яких розмовляв іспанською, а інший — англійською, також намагалися спілкуватися, але безуспішно. Командир радянської військової частини оголосив, що Москва вимагає доставити їх усіх у військову казарму № 10 (за даними розвідки, казарма 10 розташована в Обнінську, на південь від Москви).

14 січня 1985 року приблизно о 06:30 камери для відвідувачів були порожні. Слідів вимушеного виходу не виявлено. Зник і корабель, який охороняв елітний радянський прикордонний наряд. CAC повідомив, що співробітники радянського КДБ зробили 100 фотографій і одну відеозапис відвідувачів. CAC надав 25 копій фотографій до штаб-квартири ЦРУ.

АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ:

CAC – відомий штаб. Він достовірно звітував протягом останніх 22 років. CAC є найкращим агентом з доступом до секретної інформації на нашому робочому місці. Інформація, надана CAC, є дещо неправдоподібною в контексті нашої справи.

Однак наш CO вважає, що ця інформація потребує подальшого вивчення. CO вважає, що додаткові ресурси слід спрямувати на цільову територію для підтвердження інформації CAC. Перевірка фотографій показала, що відвідувачі не схожі на людей. Тому ми дозволимо аналітикам штабу зробити точнішу інтерпретацію цих фотографій.

ПЛАН РОБОТИ :

Після обговорення в SC CO планує кроки для визначення надійності CAC та достовірності інформації, наданої CAC. Повідомлення до Сьєрри буде супроводжуватися цим повідомленням.

АНОНІМНІ ДОДАТКОВІ ПРИМІТКИ:

1) Оригінальний «Звіт про контакт» був складений безпосередньо директором польової станції в штаб-квартирі ЦРУ в Ленглі, штат Вірджинія.

2) Те, що я надав, міститься лише у «Звіті про контакт», який ми називаємо «приблизною інформацією», або ви б назвали це «чорновим проектом» від учителя англійської мови. Цей контактний звіт є першим, що «виходить із чаші» і в основному служить як короткий виклад подій, які були зафіксовані, коли спогади людей були свіжі; тому він такий короткий.

3) Фактичний остаточний звіт називається «ЗВІТ SIERRA», це дуже детальна презентація всієї діяльності зі збору розвідувальної інформації про конкретну подію всіма керівниками [офіцерами ЦРУ] та NOC, які подають власні звіти. Крім того, звіт Сьєрри міститиме всі відомі зроблені фотографії та записи того, що є на плівках, а також короткий опис того, що мають на меті показати фотографії, результати тестування на поліграфі та, звичайно, усі звіти про марковані точки.

Усе це передається одному або двом аналітикам ЦРУ, які потім, як і ви, або як редактор чи інструктор, збирають усі ці дані та впорядковують їх у належному форматі та стилі для прийнятної презентації. Тоді ЦРУ SC виходить зі звіту Sierra. Потім ця інформація надсилається дипломатичною поштою до штаб-квартири ЦРУ в Ленглі, а потім розповсюджується керівникам, які можуть її бачити та направляти звідти. У випадку цього радянського інциденту контакту інопланетян з людьми, якщо я правильно пам’ятаю, звіт Sierra містив приблизно 66-70 сторінок тексту про подію.

4) Коли CAC вперше повідомив нас про цей інцидент - ще до того, як було завершено "Звіт про контакти" - SC надіслав телекс із московського вокзалу до штаб-квартири ЦРУ.

Підпис: "АНОНІМ"

9.2 Російська версія події

Запис 26а – Подав майор КДБ Росії Іван:

Я пам’ятаю інцидент із електронної пошти США, але всі деталі не ясні.

Інцидент стався 11 січня 1985 року. Рано вранці радари на півночі Сибіру зафіксували два непізнані літаючі об'єкти, які прибули до Радянського Союзу. На радарі об'єкти летіли на великій швидкості, було зафіксовано 2000 км/год.

Радянська система ППО направила чотири винищувачі для ідентифікації об'єктів. Про все доповіли начальнику штабу стратегічних сил (ГУРВО). Було важко відстежити ці об’єкти за допомогою радарів: «Вони летіли так швидко, що радар не міг підхопити (або відстежити) ці об’єкти.» Радянський генерал, який керував протиповітряною обороною в північному секторі (Сибір), стверджував, що об’єкти були ракети, тому що вони пролетіли над нашою країною на такій швидкості.

Генерал підняв по тривозі всі сектори внутрішньої оборони (Радянський Союз мав цілу низку ППО — від зовнішнього кордону до внутрішнього). Внутрішні радіолокаційні станції не могли відстежити ці два об’єкти, оскільки вони летіли занадто швидко. Прикордонник і начальник його штабу надсилали в ГУРВО секретні повідомлення, які той оновлював. Об’єкти були на екранах радарів лише кілька секунд, у порівнянні з літаками, що регулярно літають, які з’являлися тут протягом кількох хвилин.

Генерал також розповів, що обидва об'єкти літають абсолютно непередбачувано. Об’єкти впали з великої висоти на нижчу за лічені секунди. Ніякі нормальні літаки так літати не можуть. Цього боялися багато співробітників радянського штабу. Радянська РЛС втратила відстеження об'єктів у центральній частині країни. Однак короткий радіолокаційний контакт був помічений на північ від Братська.

Десь близько обіду 11 січня радянська спецслужба повідомила, що мешканці Жмурова повідомили про дивний предмет на кооперативному полі. Поліція прибула до Жмурова з Черемкова та Кюти. До однієї будівлі під'їхали двоє міліціонерів. Наразі вони спостерігали другий об’єкт, який летів прямо над об’єктом на землі. Поліція намагалася передати на свій командний центр у Черемкові, але радіо не працювало. Особи з об’єкта вони не бачили. Поліцейські пішли, а радіо знову запрацювало. Приблизно через 15 хвилин предмет відлетів від Жмурова. Поліція повідомила про все на радянську військову базу в Черемково і сповістила, що два об'єкти летять на схід. Із Черемкова на захід у бік Жмурова летів військовий гелікоптер.

Пізніше два пілоти гелікоптера повідомили, що бачили два невідомі об'єкти на сході на більшій висоті, які летіли на високій швидкості. Об'єкти летіли безпосередньо до місця розташування ракетної бази. ЦВС доповів про це на ракетну базу і попередив про невідомі літаючі об'єкти. Терміновою депешею повідомлено ГУКОС (Начальник Головного управління МБР). Ракетна база була приведена в режим готовності, і солдати чекали наближення двох об'єктів. Один з них летів дуже низько над базою.

Військові обстріляли зенітними ракетами об'єкт, що наближався. Снаряди влучали в об'єкт передбачуваних ворогів, але були поглинені ним або відхилені. Літак засвітився синьо-зеленим, а потім приземлився. Його охороняли солдати. Особовий склад 5-го командування діяв у взаємодії з ГРУ-МВС. Об'єкт відкрив вхід, і в ньому з'явилося яскраве світло. XNUMX пасажирів вийшли з цього світла і спустилися на землю.

Солдати наказали їм лягти. Наказ був виданий російською мовою. Відвідувачі нічого не робили і трималися разом. Один із воєначальників віддав їм наказ англійською, але відвідувачі знову нічого не зробили. Один з них рушив у бік військової охорони. Один охоронець вистрілив з рушниці і влучив йому в груди. Відвідувач впав на землю. Інші четверо підійшли до полеглих і просто сіли на землю. Військова охорона оточила всіх і жестами штовхала з рушницями в руках до військової машини. Четверо пасажирів доставили застреленого товариша до військової машини.

(Прим. перев. - Саме така поведінка первісних солдатів, які виконують накази замість здорового глузду, є причиною того, чому інопланетяни відмовляються від будь-якого близького контакту з нами.)

Відвідувачів передали рятувальникам у Черемкові. Їх пересіли на більшу машину і відвезли до військового гарнізону в Іркутську. Тут їх перевели до будівлі військової розвідки головного військового штабу в Іркутську, де військові спробували допитати чотирьох відвідувачів. Вони використовували багато різних мов: англійську, іспанську, німецьку, але відвідувачі не знали жодної з наших мов. Першу допомогу постраждалому пасажиру надав радянський військовий лікар. Лікар сказав начальнику бази, що затриманий відвідувач не людина!

У пораненого не було червоної крові, а була густа біла рідина. Внутрішні органи прибульця відрізнялися від людських. Відвідувачам зробили рентген. Вони описали їх як приблизно 1,2 метра зросту та вагу приблизно 100 кілограмів. У них не було ні вух, ні волосся, ні великих пальців, а лише маленькі горизонтальні отвори, як роти. Вони були одягнені в однакові сірі цільні льотні комбінезони. Раптом поранений відвідувач встав і підійшов до інших, виглядаючи видужаним. На тілі відвідувачів не було зброї та іншого спорядження. Потім приїхали представники ГРУ і взялися за допит.

Один із співробітників КДБ був у бою з ГРУ. Командир ГРУ-ЦМРД отримав термінове повідомлення, в якому оновлено статус прибульців і кораблів. Військові оглянули судно відвідувачів. Корабель, здавалося, не був виготовлений за жодною технологією, відомою військовим чиновникам, які його досліджували. Внутрішня частина корабля була дуже маленькою. Сюди могли потрапити лише маленькі радянські військові експерти. Не було ні панелей приладів, ні елементів керування навігацією. Був лише один дисплей, схожий на екран нашого телевізора. Управління кораблем, очевидно, здійснювалося на цьому сенсорному екрані.

З Іркутська відвідувачів радянським військовим літаком доправили до Москви. Їхні кораблі повантажили у велику вантажівку і повезли до Іркутська. Відвідувачі прибули на місце на південь від Москви і були ув'язнені. Тут діставали воду і їжу (російський чорний хліб і суп). Однак відвідувачі нічого не їли і не пили.

КДБ провело кілька допитів за участю радянських військових лінгвістів з другого головного управління та лінгвістів зі школи КДБ, але відвідувачі не розмовляли та не спілкувалися іншим чином. (Прим. пер. - Як вони могли, якщо вони не знали наших мов і спілкувалися телепатично.)

14 січня 1985 року рано вранці всі п'ятеро відвідувачів втекли зі своїх замкнених камер. Були розпочаті масштабні пошуки, але нікого не знайшли. Вилучене судно зберігалося на складі військової бази. Того дня судно вилетіло зсередини і знайомим променем розбило двері складу. На цьому інцидент закінчився.

Цей інцидент став надсекретним у КДБ/ГРУ. Багато урядовців у Кремлі були стурбовані. Проте, здавалося, у Кремлі вже дещо знають про ці кораблі. Вищі чиновники не були здивовані, а лише стурбовані успішним проникненням у країну. ГУЦО та ГУРВО оновили процедури звітності та оголосили про кадрові зміни.

Я не думав про цю справу багато-багато років. Мені б хотілося сьогодні поїхати в Кремль і подивитися всі документи. Проте я вже на пенсії і не маю туди доступу. Будь ласка, розкажіть своїм американським друзям правду. ЦРУ помилилося… їхні інформатори збрехали. Мене непокоїть те, що ЦРУ шпигнуло за нашою радянською армією, і ми так і не спіймали їхніх агентів.

Кінець доповіді майора КДБ Івана…